СЛОВНИКИ ОN-LINE
2. СЛОВНИК. UA
ДІЄСЛОВО – частина мови, що вказує на дію предмета і відповідає на питання що робить?що зробить?
- процес мислення (аналізувати, думати, розмірковувати);
- процес мовлення (радити, говорити, розмовляти);
- конкретну фізичну дію (йти, будувати, вчитися);
- переміщення у просторі (бігти, їхати, йти);
- сприйняття органами чуття (нюхати, бачити, чути);
- бажання (воліти, хотіти, бажати);
- стан, у якому перебуває особа або предмет (спати, стояти, журитися);
- ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, шанувати);
- зміни (розквітати, старіти, молодіти).
| минулий час | дерево росло, дерево виросло |
| теперішній час | росте дерево, дерево підростає |
| майбутній час | дерево виросте |
Дієслова майбутнього часу змінюються за числами і особами (купуватиму, купуватимеш, купуватимете, купуватиме, купуватимуть).
ЦІКАВО ПРО ДІЄСЛОВО
Важко навіть на мить уявити нашу мову без дієслів. Це означало б, що ніхто нікого б не чув, ніхто ні з ким не розмовлявби, ніхто нічого не міг би зробити, життя б завмерло... Виходить, що дієслово - незвичайна частина мови, бо приводить у рух, у дію все, що нас оточує. Та й лище одне дієслово передає оодразу чималу інформацію: чия дія відбулася, чи ще триває, скільки осіб беруть участь у її виконанні, завершиться вона чи не завершиться тощо.
За частотою вживання дієслово займає друге місце після іменника і має вдвічі менше, ніж іменник, слів.
За частотою вживання дієслово займає друге місце після іменника і має вдвічі менше, ніж іменник, слів.
Цікавий факт!
* Термін "дієслово" упереш використано у "Практичній граматиці німецького языка" (1862р.)
* Однією з граматичних категорій дієслова є його час.
Мова ескімосів Північної Америки і Гренландії має 63 форми теперішнього часу дієслова.
* Багато часів мають дієслова і в англійській мові. тут виділяють аж шістнадцять різних часових форм.
* Термін "дієслово" упереш використано у "Практичній граматиці німецького языка" (1862р.)
* Однією з граматичних категорій дієслова є його час.
Мова ескімосів Північної Америки і Гренландії має 63 форми теперішнього часу дієслова.
* Багато часів мають дієслова і в англійській мові. тут виділяють аж шістнадцять різних часових форм.
ПРИКМЕТНИК – частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка?яке? які? чий? чия? чиї?
.
Прикметник може означати ознаку предмета:
колір: зелений, синій;
розмір: великий, довгий, маленький;
смак: гіркий, смачний;
матеріал: глиняний, золотий;
відношення до часу: давній, ранній;
відношення до місця: болотний, польовий;
властивості: пухкий, рідкий.
Деякі прикметники можуть виражати більшу чи меншу міру.
Наприклад, білий, біліший, найбільший.
Прикметники змінюються за числами, відмінками, а в однині – і за родами.
Прикметник завжди стоїть в тому числі, роді, відмінку, що й іменник, до якого він відноситься.
Наприклад, білого снігу – ч.р., однина, Р.в.
Прикметники поділяються на тверду та м’яку групу.
Тверда група
Прикметники з твердим кінцевим приголосним основи, які в Н.в. однини чоловічого роду мають закінчення – ий: свіжий, жовтий;
Присвійні прикметники із суфіксами –ів (-їв), -ин (-їн) без закінчення: батьків, сестрин.
М’яка група
Прикметники з м’яким кінцевим приголосним основи, які в Н.в. однини чоловічого роду мають закінчення – ій (-їй): літній, синій.
ЦІКАВО ПРО ПРИКМЕТНИК
Людина, пізнаючи світ, знайомиться з новими предметами. Але людський розум прагне якомога більше дізнатися про той чи інший об’єкт, оцінити його властивості, описати особливості. Тому кожний предмет супроводжує постійне запитання: який він? А це означає, що вічним супутником іменника у нашому мовленні є прикметник. Це й не дивно, адже колись ці частини мови були нероздільні, вони становили один клас – клас імені. Ще й до сих пір ми вживаємо здебільшого у фольклорі слова, які дійшли до нас, очевидно, з тих далеких часів: рать-сила, зелен-трава, камінь-стіна, жар-птиця, чоботи-скороходи, скатерть-самобранка тощо.
За кількістю слів, вживаних у нашому мовленні, прикметник займає четверте місце (після іменника, займенника, дієслова). Властивість прикметників здавна підмітив народ і зазвичай використовує їх у загадках, адже прикметники характеризують предмет, не називаючи його. Використання прикметників у мовленні робить його образним, емоційним, експресивним.
Цікавий факт!
Жителі острова Тасманія засобами своєї мови не можуть виразити таких загальних понять, як теплий, холодний твердий, м’який, довгий, короткий тощо. Якщо вони говорять, наприклад, про щось тверде, то обов’язково до назви цього предмета додають слово «камінь», що виражає цю ознаку, і т.д.
В українській мові закінчення прикметника прямо залежить від закінчення іменника. А є мови (наприклад, англійська), у яких прикметники самостійні і не мають закінчень.
Відомий вчений О.О. Леонтьев наводить цікаві дані: у багатьох мовах світу прикметників немає взагалі. Їхні функції часто виконують іменники. Ця властивість притаманна амхарські мові – основній мові Ефіопії. Так, наприклад, слово «барет» там означає і «залізний» і «залізо». А щоб сказати словосполучення «домашні тварини», амхарці кажуть «Дому тварини».
Цікаві завдання для розумників!
1. Змоделюйте слова: най-ий (найцікавіший), пре-ий (прекрасний), - авий (лукавий).
2. Доберіть свої означення до поданих слів:
а) розмір (великий, високий, довгий …);
б) національність (український…);
в) час (вечірній, осінній, ….);
г) колір ( червоний, блакитний, зелений, …);
д) смак (кислий, терпкий, …);
е) форма (круглий, овальний, …);
є) матеріал (залізний, шкіряний, …);
ж) риси характеру людини (щедрий, добрий, злий, …).
3. Пригадайте загадки, у яких є прикметники.
ІМЕННИК - частина мови, що означає назву предмета і
відповідає на питання хто? що?
Наприклад, (хто?) школяр, (що?) зошит
Іменник може означати:
- предмет: підручник, ручка;
- назву ознаки: білизна, синь;
- назву дії: рух, біг, стрибок:
- явища природи: мороз, вітер;
- ліки: панадол, цитрамон;
- хворобу: нежить, ангіна;
- подію: свято, маскарад;
- людей: дівчинка, батько;
- професію: слюсар, лікар;
- тварин: вовк, зозуля;
- рослин: калина, вишня.
Іменники є назвами істот і неістот
ІСТОТИ НЕІСТОТИ
Питання - хто? Питання - що?
Означають назви Означають назви
людей, тварин: неживих предметів:
мати, Ліза, велосипед, абрикос,
пекар, півник. олівець, гори.
ВЛАСНІ ЗАГАЛЬНІ
Пишуть з великої букви. Пишуть з маленької букви.
Це прізвища, імена, Це назви, що дають назви
по батькові; багатьом предметам: кущ,
клички тварин; озеро, прізвище, село, море,
назви країн, гір, річок, міст, материк.
вулиць, морів, континетів,
небесних тіл:
Тарас Шевченко, ріка Дніпро,
місто Київ, гора Говерла,
вулиця Лисичанська
ЧОЛОВІЧИЙ РІД ЖІНОЧИЙ РІД СЕРЕДНІЙ РІД
він, мій вона, моя воно, моє
дід, мати, сонце,
Петро, Маринка, вугілля,
олівець, ясен парта, верба скло, поле
Окрім цього є іменники спільного роду. Наприклад, лікар, плакса, розбишака, сирота.
ЧИСЛО ІМЕННИКІВ
Більшість іменників змінюється за числами.
ОДНИНА МНОЖИНА
ріка, дерево, ріки, дерева,
рука, парта руки, парти
ЛИШЕ ОДНИНА ЛИШЕ МНОЖИНА
бензин, Дніпро, ворота, ножиці,
мир, честь пустощі, Суми
ЦІКАВО ПРО ІМЕННИК
Учені дослідили, що половина усіх слів, наявних в нашій мові, припадає на іменник. Це, очевидно тому, що він дає назви усьому, що нас оточує. А світ такий великий. До того ж іменник має великі можливості для утворення нових іменників.
От і виходить, що майже кожне друге слово в нашій мові - іменник.
Спостереження показали, що іменник - це перша частина мови, яка зявляється у мовленні дітей. Їх оточує світ речей, і вони жадібно прагнуть дати назви усьому, що бачать.
Ще іменник – найсамостійніше частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко прислухається в реченні до інших слів.
Цікавий факт!
Термін іменник уперше в українському мовознавстві використав Омелян Осипович Партицький у 70-х роках XIX століття.
Категорія числа іменника зараз об’єднує два значення: однину і множину. А колись існувала ще форма двоїни, тому можна було сказати «дві руці», «дві риби», «дві голови». У деяких мовах (серболужицькій, словенській) двоїна існує і зараз.
Англійці, коли видумували свою мову, були значно «розумнішими» за інші народи. У них жіночий або чоловічий рід мають лише живі істоти, а всі інші іменники належать до середнього роду.
В африканській мові масаї виділяють два роди (точніше класи): один включає все велике і сильне, другий – все маленьке і безсиле. Таким чином, мові притаманні не чоловічий, жіночий і середній рід, а «сильний» і «слабкий».
Цікаві завдання для розумників!
1. Продовжіть ланцюжок слів-іменників чоловічого роду, причому кожне наступне слово має починатися зі звука,я ким закінчується попереднє:
Дід – дим – мир – Рим - …
2. До поданих слів доберіть іменники – власні назви:
Країна … (Україна, ….)
Місто … ( Львів, …)
Річка … (Дністер, …)
Письменник … (Г. Тютюнник, …)
3. Знайдіть «зайве» слово за його приналежністю до певного роду:
Дощ, острів, кінь, тінь, кущ.
Калина, родина, сумка, лелека, країна.
Вікно, село, море, життя, кутя.
* Аналізоване слово.
* Питання
* Початкова форма (Н.в., однина)
* Частина мови.
* Істота чи неістота.
* Власна чи загальна назва
* Число.
* Рід
* Відмінок.
* Відміна
* Яким є членом речення
ЧАСТИНИ МОВИ
Українська мова складається із слів. Кожне слово - це частина мови.
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИІменник
Прикметник
Займенник
Дієслово
Числівник
Прислівник
.
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
Прийменник
Сполучник
Частка
Вигук
ЯК ТРЕБА ВИКОНУВАТИ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Звуко-буквений аналіз слова
1. Запиши слово, подане для аналізу.
2. У дужках [ ] запиши звукову модель слова, познач м'якість або пом'якшення приголосних, якщо треба - подовження приголосного.
3. Поділи слово на склади, постав наголос.
4. Дай характеристику складам: закритий чи відкритий; наголошений чи ненаголошений.
5. Випиши всі звуки, дай їм характеристику:
приголосний чи голосний твердий чи м'який; наголошений чи пом'якшений; дзвінкий чи глухий; чи подовжений.
6. Познач звуки відповідними буквами.
7. Підрахуй кількість звуків і букв.
Письмова вправа
1. Виконуй завдання в той же день, коли був урок.
2. Пригадай головну тему, яку ви зараз вивчаєте. Пригадай правило на цю тему, яке сьогодні прояснював на уроці вчитель.
3. Почни виконання домашнього завдання з повторення цього правила.
4. Прочитай задану вправу, текст вправи. Будь уважним. Якщо важко розібратись, прочитай ще раз голосно.
5. Напиши текст, але при цьому диктуй собі. Обов'язково виконай завдання так, як подано в підручнику.
6. Перевір записане по підручнику.
7. Якщо є помилки, виправ.
8. Випиши порядок розбору всіх частин мови на окремих аркушах, тримай їх на видному місці.
9. Користуйся орфографічним словником. Інші типи словників (російсько-український словник, словник іноземних мов) допоможуть тобі краще вивчити мову, стати освіченою людиною.
10. Пиши правильно, каліграфічно, чітко, охайно, розбірливо - цим ти доводиш свою повагу до читача. Підкреслюй олівцем за допомогою лінійки.
11. Не забувай про дату, це зекономить твій час завтра на уроці. Систематично продивляйся свій зошит та опрацьовуй свої помилки й каліграфію.
12. Пам'ятай, правильна постава при письмі - фундамент твого здоров'я та красивого почерку.
13. Закінчив роботу - склади все та приготуй необхідне для наступного уроку.
Списування
1. Зашити та виразно прочитай речення.
2. Визнач тип речення за інтонацією та за метою висловлювання.
3. Визнач головні та другорядні члени речення, підкресли їх.
4. Установи зв'язок слів у реченні (випиши пари слів, постав між ними запитання).
5. Читай кожне слово й діли його на склади.
6. Запам'ятай слово.
7. Запиши по пам'яті.
8. Перевір написане слово, речення чи весь текст за підручником.
РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ
Випиши слово правильно, поділи на склади, підкресли голосні.
2. Перенос слів
Випиши слово правильно, поділи на склади,
поділи на склади для переносу,
вкажи всі можливі способу переносу цього слова, запиши їх.
3. Правопис слів з йо, ьо
Випиши слово правильно,
добери два слова з таким буквосполученням, запиши їх.
4. Правопис слів з буквосполученням дж, дз.
Випиши слово правильно,
добери два слова з таким буквосполученням, запиши їх.
5. Правопис слів із подовженими приголосними
Випиши слово правильно,
добери два слова з такими подовженими приголосними,
запиши їх.
6. Правопис слів з ненаголошеними е, и.
Випиши слово правильно, постав наголос,
зміни слово так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним, запиши це слово, постав наголос.
7. Правопис слів з ненаголошеними голосними е, и, що не перевіряються наголосом
Подивись у словник, запиши слово правильно,
склади речення з цим словом.
8. Правопис слів з парними дзвінкими та глухими приголосними
Випиши слово правильно, підкресли сумнівний приголосний,
зміни слово так, щоб після приголосного звука стояв голосний,
запиши це слово,
добери два слова на те саме правило.
ПАМ`ЯТКА «РЕЧЕННЯ»
1. Що таке речення?
Речення – це одне слово або кілька слів, які об’єднані єдиним змістом і виражають закінчену думку.
2. Як речення поділяють за метою висловлювання?
За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні.
3. Які речення називають розповідними?
Розповідні речення – це речення, в яких про когось або про щось розповідається, повідомляється. У кінці розповідного речення ставиться крапка або знак оклику.
4. Які речення називають питальними?
Питальні речення – це речення, в яких про когось або про щось запитується. В кінці питальних речень ставиться знак питання.
5. Які речення називають спонукальними?
Спонукальні речення – це речення, в яких є спонукання до дії: наказ, запрошення, попередження, застереження, порада, вимога. У кінці спонукального речення ставиться крапка або знак оклику.
6. Що таке репліка?
Репліка – це речення-запитання і речення-відповідь у розмові двох осіб.
7.Речення за інтонацією поділяють на…?
За інтонацією речення поділяють на окличні і неокличні.
8. Які речення називають окличними?
Окличні речення – це речення, які вимовляються з особливим почуттям. В кінці окличних речень ставиться знак оклику. Окличними реченнями можуть бути розповідні, питальні, спонукальні.
9. Що таке члени речення?
Члени речення – це всі слова у реченні, які відповідають на певне питання. Бувають головними і другорядними.
10. Що таке головні члени речення?
Головні члени речення – це головні слова у реченні, його граматична основа. Головними членами речення є підмет і присудок.
11. Що таке підмет?
11. Що таке підмет?
Підмет – це головний член речення, який вказує, про кого або про що говориться в реченні. Підмет відповідає на питання: хто? що? і підкреслюється однією рискою.
12. Що таке присудок? Присудок – це головний член речення, який вказує, що говориться про підмет. Відповідає на питання: що робить? що зробить? що робив? який є підмет? І підкреслюється двома рисками.
ПАМ`ЯТКА «БУДОВА СЛОВА»
Слова складаються з префікса, кореня, суфікса, (це основа) і закінчення.Закінчення – змінна частина слова. Закінчення служить для зв’язку слів у реченні. Щоб визначити закінчення, треба змінити форму слова. Наприклад, слова – слово.
Основа – частина слова без закінчення.
Споріднені слова – це слова, які мають спільний корінь і близькі за значенням. Щоб визначити корінь, треба підібрати спільнокореневі слова.
Префікс – частина слова, що стоїть перед коренем. За допомогою префіксів утворюються нові слова.
Наприклад, приїхав, від’їхав, поїхав, переїхав, під’їхав, заїхав.
Суфікс - частина слова, що стоїть після кореня. За допомогою суфіксів утворюються нові слова.
Наприклад, берізка, берізонька, березовий.
Розбір слова за будовою
Слово за будовою розбирається в такому порядку:
закінчення, його значення;
основа;
корінь, спільнокореневі слова;
суфікс, префікс
ПРАВОПИС ОРФОГРАМ В КОРЕНІ СЛОВА
У корені може відбуватися чергування голосних звуків
е – і береза – беріз
о – і школа – шкіл
о – а могти – змагатися
е – о вечеря – вечора
е – и беру – вибирати
Ненаголошений голосний в корені слова можна перевірити. Для цього треба змінити слово або дібрати спільнокореневі слова, в яких ненаголошені е, и є наголошеними.
Наприклад, гречаний – гречка, озеро – озера.
ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
У префіксах роз-, без-, через- завжди пишеться буква з.
Наприклад, розкину, безрадісний, черезрядковий.
Префікс с- пишеться завжди перед буквами к, п, т, ф, к, х.
Наприклад, сказав, сплів, стрибнув, сфотографував, схитрував.
В усіх інших випадках пишеться префікс з-.
Наприклад, зроблять, зцідив, зчистять, зшив.
Префікс пре- пишеться тоді, коли слово означає перебільшення
Наприклад, прегарний (дуже гарний), предобрий (дуже добрий).
Префікс при- пишеться тоді, коли слово означає наближення, приєднання, неповноту дії.
Наприклад, прийшов, прикрив, приріс, прислухався.
Префікс прі- пишеться в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.
Прийменник – окреме слово. Між прийменником і словом можна вставити ще одне слово, питання.
Наприклад, до (крутого) берега, по (якій?) стежині.
Для полегшення вимови в українській мові замість прийменника з іноді вживається прийменник зі або із.
Наприклад, зі столу, зі схилу, із сховища, із школи.
Якщо слов закінчується на приголосний, то вживається прийменник у; якщо на голосний – то в.
Наприклад. Заїхав у ліс. Була в лісі.
Украї́нська абе́тка
— сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку.
| А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Е е |
| Є є | Ж ж | З з | И и | І і | Ї ї | Й й |
| К к | Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р |
| С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч |
| Ш ш | Щ щ | Ь ь | Ю ю | Я я |
21 літера позначає приголосні звуки — б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ.
10 літер позначають голосні звуки,
* з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку,
* літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два ([j + e], [j + u], [j + ɑ] — має, юнак, в'янути),
* літера ї завжди позначає два звуки ([j + i] — їжа, з'їзд),
* літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон).
Літери української абетки за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані.
дуже цікаві завдання! (Рома)
ВідповістиВидалитиДуже приємно! Маю надію, що ці пам`ятки допоможуть тобі у навчанні.
ВидалитиОлена Миколаївна
ДЯКУЮ! Дуже корисно.
ВідповістиВидалитиСподваюся, будете використовувати у практиці.
Видалити