ПРО ПРИЗУПИНЕННЯ НАВЧАННЯ

ШАНОВНІ БАТЬКИ І УЧНІ 3-А КЛАСУ!

У ЗВ`ЯЗКУ З НЕДОПУЩЕННЯМ ПОДАЛЬШОГО РОСТУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ 

В МІСТІ СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИДАВ НАКАЗ 

ПРО ПРИЗУПИНЕННЯ НАВЧАННЯ 

З 01.02.2018 р. ПО 02.02.2018р.

                                                                                                                         Олена Миколаївна

Завдання для дистанційного навчання

01.02. 2018р.

Літературне читання    С. 106 - 107, вивчити напам`ять Л. Костенко "Шипшина важко віддає плоди"и 

                                           

Російська мова              С. 102 - 103, читать, пересказывать                                                                       

Природознавство          Стаття підручника "Птахи"

ПТАХИ

Прилетіли гості,
Сіли на помості.
Без сокири, без лопати,
Збудували собі хати.

На Землі в сучасній фауні налічується близько 8,6 тис. птахів.

Основна відмінність птахів від інших тварин — наявність пір’яного покриву тіла. Тому їх ще називають пернатими. Тіло птахів укрите пір’ям і поділяється на голову, шию, тулуб і кінцівки. На голові — дзьоб, за допомогою передніх кінцівок — крил — птахи літають.

Виявляється, у птахів не одне, а ціла низка пристосувань для польоту. По-перше, це пір’яний покрив. Пір’я зменшило вагу птахів. Замість передніх кінцівок у них крила. По-друге, легкий та міцний скелет і гарно розвинені м’язи, які спричиняють змахи крил. По-третє, щоб летіти, доводиться витрачати багато енергії. Тому птахи дуже багато їдять. Завдяки здатності літати птахам легше знаходити їжу. Згори добре видно й дістатися будь-куди зручно.

Птахи ведуть різноманітний спосіб життя. Є птахи осілі (сойки, синиці), кочівні (снігурі, граки) і перелітні (стрижі, солов'ї, вивільги, качки, гуси, лебеді та ін.). Перелітні птахи змінюють місце свого життя у зв'язку з наближенням зими. Одні з них (качки, лебеді) відлітають у теплі краї пізньої осені, коли не можуть живитися на батьківщині. Інші (вивільги, стрижі, солов'ї) відлітають на зимівлю наприкінці літа, коли стоїть тепла погода і достатньо поживи. Щороку птахи використовують один і той самий шлях перельоту.

Птахи добре пристосувались до різноманітних умов існування: до життя в болотах, водного способу життя, у повітрі, лісах і кущах, на рівнинах чи скелях.

Для деяких птахів (стрижів, ластівок тощо) повітря є основним середовищем існування, оскільки вони живляться в повітрі різними літаючими комахами. Птахи, що добувають поживу в повітрі, є мешканцями обривів, скель і дерев. Ластівки і "стрижі, наприклад, вторинно пристосувались будувати свої гнізда в будівлях людини, які замінюють собою схили берегів і скель.

Птахи є соціальними тваринами, які застосовують для комунікації візуальні і звукові сигнали, зокрема спів; для них характерна соціальна поведінка, що включає утворення зграй, спільне вигодовування пташенят, полювання та захист від ворогів. 

Багато видів мають важливе економічне значення для людини, здебільшого як джерело їжі, отриманої в результаті ведення сільського господарства або полювання. Деякі види, особливо співочі птахи і папуги, є популярними хатніми тваринами. Птахи посідають чільне місце в усіх сферах людської культури — від релігії до поезії та музики. Внаслідок  впливу людей на природу за період із XVII ст. вимерло близько 120–130 видів птахів. На початку XXI ст. близько 1200 видів перебувають під загрозою зникнення через діяльність людини, попри зусилля щодо їхнього збереження.

Науку, що вивчає птахів, називають орнітологією.

Оберіть певного птаха і розкажіть про нього за планом.

1) Як називається птах?

2) Свійський він або дикий?

3) Водоплавний чи ні?

4) Перелітний або зимуючий?

5) Де мешкає птах?

6) Чим він живиться?

7) Чим примітний?

8) Чим корисний людині?

Вікторина

1) які птахи навесні прилітають до нас першими? (Граки)

2) У назві якого птаха читаємо число сорок? (Сорока)

3) який птах вигодовує пташенят навіть узимку? (Шишкар)

4) У якого птаха такий міцний хвіст, що він ним підтримує тіло на дереві? (Дятел)

5) Пташенята якого птаха не знають своєї матері? (Зозулі)

6) Якого лісового птаха називають лісовим лікарем і чому? (Дятла, адже він знищує шкідників дерев.)

7) Які птахи прилітають до нас із настанням зими? (Снігурі, омелюхи)

8) Який птах будує собі гніздо за допомогою слини? (Синиця-ремез)

9) Яких птахів людина використовує на полюванні? (Орлів-беркутів)

       

02.02. 2018р.

Математика                     С. 103 - 104, №№ 668 - 672, повторити письмові (в ствопчик) прийоми 
                                          додавання і віднімання 
                                                                                                                             

Літературне читання     Позакласне читання. Розділ цікава книга природи"

Шепіт снігів. Автор: І. Д. Полуянов

Падає сніг на бурі зарості таволги і зелений, з сизою просинью ялівець. Шелестить сніг, шарудить, ніби шепоче, стикаючись в уповільненому польоті з гілками дерев. Шелест у лісі. Шурхіт сніжинок. Зливається він невгамовний шепіт, тихий і трохи сумний.

Кожне дерево по-своєму зустрічає сніг. Запахнув хвою, як шуби, їли простягають назустріч сніжинкам самі кінчики важких волохатих лап. Ну, привіт, привіт... Лети-ка повз! Дають зрозуміти: нам і без тебе, сніг, взимку добре!

Розсіяно, відчуженої задумі сосни беруть на себе сніг, і він накопичується між димчастих голок. Горобина, з якою дрозди восени не склювали всіх ягід, показує багряну мерзлу гроно: будь ласка, засыпли, сніжок, залишилася одна... Берези опустили гнучкі гілки. Сухий кілкий сніг летить, ледве торкаючись їх, і накопичується в розвилках гілок. Сипле і сипле сніг. І берези не шелохнутся, опустили гілки. Опустили, підказують: ось... ось сюди ще сыпни, вкрий нам ноги. Зябнется, укрий їх тепліше!

А молода ялинка підставляє снігу всі свої лапки. Немов новиною їй сніг. Здається, вона роздивляється иглистые його кристалики. Сніг шепоче, і вона шепоче: гарний-ш-шо... добре!

Снігопад у лісі. Шепіт в лісі. Про що хочуть розповісти світу білі сніжинки?

Ліс чуйно слухає. Поля завмерли і слухають. В самотній хаті на горбі спалахнули вікна - як очі відкрилися на ліс, на поле з огорожами, стогами соломи. Слухає хата, розкрила очі; вона зрозуміє, стара, з могильних ґаночком, про що шепочуть снігу!

Шепіт, шепіт... Дбайливо, ласкаво опускаються сніжинки на поля і дерева, на билинки і дах хати. Опускаються і шепочуть. І мені, здається, зрозумілий цей шепіт: якщо торкатися дерев, трав і білої даху хати, то треба торкатися так само дбайливо, як сніжинки в зимовий м'який снігопад.

КОНКУРС "СОНЯШНИК"

ІХ  Всеукраїнська  українознавча  гра  «Соняшник»

відбудеться 1 березня 2018 року.

Реєстрація учасників гри триває до 4 лютого 2018 року.

У грі можуть брати участь учні 1 — 11 класів.

Розмір організаційного внеску за участь у грі становить 18 гривень.

Гра проходить в один тур безпосередньо в школі за комплектами завдань, розбитих на три рівні складності. На кожне завдання пропонується п’ять варіантів відповідей, серед яких є лише одна правильна. Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник – 70. Основним критерієм оцінювання результату є сумарна кількість балів, набрана одним учасником.
Інформацію про умови гри висвітлено в мережі Інтернет на сайті організатора: http://gra-sonyashnyk.com.ua/. 

Запрошуємо взяти участь у грі всіх, хто бажає.

10 ПРИЧИН, ЧОМУ БАТЬКИ МАЮТЬ ЧИТАТИ ВГОЛОС ДОРОСЛИМ ДІТЯМ

Часто батьки чудово розуміють, наскільки важливим є читання вголос маленьким дітям. Більшість матусь і татусів знають, що це допомагає немовлятам, малюкам та дошкільнятам розвивати вміння говорити, розпізнавати літери й слова і, звісно ж, читати самостійно, готуватися до дитячого садка, школи тощо. Проте далеко не всі усвідомлюють, що насправді читати вголос дітям корисно та потрібно навіть тоді, коли вони вже навчилися робити це самостійно. Адже, як показують дослідження, читання вголос дітям старшим (і значно старшим), аніж 5 років покращує їхнє вміння читати та слухати, а також сприяє успіхам у навчанні. Крім того, це справді весело.

…далеко не всі усвідомлюють, що насправді читати вголос дітям корисно та потрібно навіть тоді, коли вони вже навчилися робити це самостійно.

Так, згідно зі звітом «Дитяче та сімейне читання 2016» — національного американського опитування дітей віком 6-17 років та їхніх батьків про ставлення щодо книг та читання, яке проводить найбільше у світі видавництво «Scholastic» — 59% батьків читають уголос дітям від 0 до 5 років, лише 38% читають своїм 5-8-річним дітям, а дітям віком від 9 до 11 років продовжують читати незначні 17%. Водночас більшість дітей віком від 6 до 11 років (і більшість батьків) повідомляють, що насолоджуються читанням вголос. Усі люблять гарні історії, байдуже, у якому вони форматі — паперової книжки, електронної книги, аудіокниги чи подкасту.

Та якщо сама лише любов до слухання історій вас не переконує продовжити читати своїм уже майже дорослим дітям, пропонуємо 10 додаткових причин, які сформулювала журналістка й письменниця Рейган МакМагон, а опублікувало видання Common Sense Media.

Читання вголос формує словниковий запас. Під час сторітаймів діти дізнаються (і вчаться розпізнавати та вимовляти) значно більше нових слів, ніж під час звичайного спілкування.

Це покращує розуміння текстів. Коли діти залучені до історії, вони значно глибше її розуміють, адже, читаючи вголос, ви можете перевірити, чи усвідомлює дитина, що відбувається, запитати, що, на її думку, трапиться далі, що вона думає про персонажів тощо.

Позитивні враження та теплі спогади про почуті від когось, кого любиш, історії можуть прищепити любов до читання на все життя. Лауреат Американської літературної премії ПЕН/Фолкнер Том Корагессан Бойл під час виступу на Книжковому фестивалі у Лос-Анджелесі в 2017 році розповів, що навчився читати не в школі, а під час читання вголос разом із мамою — і коли він читає щось зараз, він усе ще чує її голос у голові.

Це дає дітям зразок для наслідування. Діти навчаються спостерігаючи та наслідуючи. Читання вголос дозволяє їм почути, як звучить мова. Ви також можете показати, як аналізувати історію, як з’ясовувати значення слів, використовуючи підказки контексту тощо.

Це покращує вміння слухати. Читання вголос виховує розуміння багатства мови й допомагає дітям навчитися сприймати інформацію на слух.

Це спосіб відкрити класику. Діти можуть бути налякані складною мовою Шекспіра або старомодним стилем Джейн Остін у школі, але в затишній домашній атмосфері ви можете оживити текст, відтворюючи голоси різних персонажів та заповнюючи прогалини в історії.

Це допомагає обговорювати складні проблеми. Діти можуть не сприймати ваші повчальні лекції про те, як варто та як не варто поводитися у різних ситуаціях. А читання історій про героїв, які борються із серйозними проблемами та наслідками своїх вчинків, або зіштовхуються з цькуванням, расизмом, релігійними чи етнічними упередженнями, гендерною дискримінацією тощо, є хорошим способом говорити про складні та актуальні для дітей питання.

Це можливість дослідити жанрове розмаїття. Читання вголос дозволяє батькам познайомити дітей з різними типами книг і розповідей, допомогти їм зрозуміти, які саме їм подобаються найбільше. Крім того, читання книжок різних жанрів розвиває різні види знання. Спробуйте поезію, сатиру, манга й автобіографії.

Це своєрідний портал до інтересів ваших дітей. Читання книжок, які подобаються вашим дітям (науково-фантастичних, фантастичних, містики, трилерів, графічних романів, норвезької міфології — чого завгодно!), дозволяє вам ділитися й спілкуватися з ними на рівних.

Це пробуджує цікавість і спрагу до навчання. Пізнавальна література також гарно читається вголос. Існує чимало дитячих нон-фікшн видань, що є не менш захопливим за художні книжки. А разом із дітьми старшого віку та підлітками можна спробувати читати вголос книжки чи статті журналістів про актуальні світові проблеми і події.

                                                                                                             Джерело: Common Sense Media

ПРО ПРИЗУПИНЕННЯ НАВЧАННЯ

ШАНОВНІ БАТЬКИ І УЧНІ 3-А КЛАСУ!

У ЗВ`ЯЗКУ З НЕДОПУЩЕННЯМ ПОДАЛЬШОГО РОСТУ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ 

В МІСТІ СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИДАВ НАКАЗ 

ПРО ПРИЗУПИНЕННЯ НАВЧАННЯ 

З 29.01.2018 р. ПО 31.01.2018р.

                                                                                                                         Олена Миколаївна

                                Завдання для дистанційного навчання

29.01. 2018р.

Математика                     С. 99 - 100, №№ 640 - 643, повторити письмові (в ствопчик) прийоми 

                                           додавання і віднімання 

                     \

Українська мова             С. 107, впр. 262,  264, с. 107, повторити правила 
     Запам’ятайте! Слова вживаються в прямому і переносному значеннях. У словосполученні пшеничне колосся — тобто колосся пшениці — слово пшеничне вжито у прямому значенні; а у словосполученні пшеничне волосся — тобто волосся кольору пшеничних колосків — у переносному значенні.
        Слова в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось. Наприклад, назва предмета: холодна вода, солодкий чай. Переносне значення з’являється тоді, коли справжнє значення слів переноситься на інші за схожістю ознак: холодний погляд, солодкі слова.                                                                                        

Порівняйте!

Пряме значення	Переносне значення
пшеничне колосся (тобто колосся пшениці)	пшеничне волосся (тобто волосся кольору пшеничних колосків)
Золота сережка, золотий годинник	Золота осінь, золоте колосся, золоті руки, золоте серце
Каштанове листя	Каштанове волосся
Кришталева ваза	Кришталева вода
Плаче дитина	Плаче верба
Залізний цвях	Залізний характер
Глибока криниця	Глибока думка
Важкий мішок	Важкий приклад
Солодкий цукор	Солодкий сон
Дивиться людина	Дивиться сонце
Прийшла мама	Прийшла осінь

Літературне читання      С. 103 - 104, виразно читати.

       Епітет - художнє означення, яке образно чи емоційно розкриває ознаки певного явища.

   У ролі епітетів найчастіше виступають прикметники (сум­на коса), а також іменники (січ-мати), прислівники (подивив­ся холодно), дієприслівники (весна іде співаючи).

     Ті епітети, які у фольклорі, а іноді й в літературі часто вжи­ваються при тих самих словах, називаються  постійними: чорні брови, карі очі, дрібен дощик, кінь вороненький, сира земля, синє море, буйний вітер, вовки-сіроманці тощо.

30.01. 2018р.

Математика                     С. 101 - 102, №№ 650 - 654, повторити письмові (в ствопчик) прийоми 
                                           додавання і віднімання 
                                         

Українська мова             С. 110 - 111, впр. 266,  267, с. 111, вивчити правило 

     РІД ІМЕННИКІВ
Рід притаманний кожному іменнику в однині. Іменники відносяться до чоловічого роду (учень, бізнес, пейджер), жіночому (дисципліна, корова, машина), або середньому роду (покоління, гніздо, озеро).
Іменники чоловічого роду співвідносяться з займенником він, жіночого- вона, середнього- воно. Іменники за родами не змінюються.
У назвах неістот рід іменників визначається за закінченням.
Так, іменники чоловічого роду найчастіше зовсім не мають закінчення (дуб, хутір, стіл); жіночого роду закінчуються на а(я), або також не мають у своєму складі закінчення (земля, зима, радість); середні закінчуються на о, е або я: вікн(о), сонц(е), лист(я).
Є іменники, які вживаються у формах як чоловічого, так і жіночого роду (зал - зала, жираф - жирафа).
Деякі іменники, що позначають назви професій, хоча і називають осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до іменників чоловічого роду (Я - режисер, а дружина моя - бібліотекар).
В українській мові зустрічаються також іменники спільного роду, у яких рід визначається за допомогою допоміжних слів (бідолаха Василь - бідолаха Марія).  

                                                                                     

Літературне читання      С. 105, виразно читати, скласти казку "Зустріч із вечором"

Природознавство           Стаття підручника "Земноводні. Плазуни"

31.01. 2018р.

Математика                     С. 102, №№ 659 - 662, повторити письмові (в ствопчик) прийоми 
                                           додавання і віднімання 
  

Українська мова             С. 110 - 111, впр. 268,  269, с. 111, вивчити правило 
         

                                                                                  

Літературне читання      С. 106 - 107, вивчити напам`ять Л. Костенко "Шипшина важко віддає плоди"

• Чому шипшина важко віддає плоди? Поясни зміст двох останніх рядків вірша.
• Який художній засіб застосовує поетеса, описуючи зустріч шипшини з людиною?
• Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясни свою відповідь.
• «Намалюй» словами осінь із шипшиною і без неї. Яка осінь красивіша?
Чи знаєш ти?
Шипшина — надзвичайно корисна рослина. Вона є джерелом життєво необхідних вітамінів. Шипшина має не тільки лікувальні властивості, з неї готують варення, джем, повидло.

Із плодів шипшини виготовляють також цукерки, мармелад, вітамінні напої, а з її пелюсток — різноманітні парфуми.

Російська мова               Стр. 98 - 99, читать, с. 100, упр. 193, выучить наизусть

ОБЕРЕЖНО, ДИФТЕРІЯ!

Дифтерія – небезпечна інфекційна хвороба, яка викликається особливим мікробом — дифтерійною паличкою. Там, де вона оселиться, виникає  запалення і утворюються специфічні сіро-білі нальоти. Розрізняють дифтерію зіву, носа, глотки, очей, вуха. Найпоширеніша дифтерія – дифтерія зіву.

Потрапивши в організм людини, дифтерійні палички швидко розмножуються і виробляють дуже небезпечну мікробну отруту – токсин. Саме він призводить до порушення діяльності серцево-суддиної та нервової систем, нирок, тощо. У хворих на дифтерію найчастіше уражається м`яз серця (дифтерійний кардит).

За своїми першими ознаками дифтерія зіву майже нічим не відрізняється від звичайної ангіни – червоне горло, біль при ковтанні, слабкість, втрата апетиту.

Дифтерія гортані через декілька днів від початку позначається сиплим голосом, а дифтерія носа – гнійно–кров`яними виділеннями з носа та утворення кірочок, що затруднюють носове дихання.

Якщо своєчасно не розпізнати хворобу та не ввести рятівну протидифтерійну сироватку, стан хворого може різко погіршитися.

Якщо ви або ваші близькі занедужали і є найменша підозра на ангіну, вимагайте термінового обстеження.

Найчастіше збудник дифтерії проникає в організм повітряно-крапельним шляхом (при розмові, чханні, кашлі), але можна заразитися і від носія бактерії. Така людина особливо небезпечна.

Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, що руйнує тканини дихальної системи. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання. Токсин може спричинити:

слабкість
біль у горлі
лихоманку
набряк залоз у шиї
Токсин також може потрапити у кров і вразити серце, нирки і нервову систему.
Ускладнення від дифтерії можуть включати:
блокування дихальних шляхів
пошкодження серцевого м'яза (міокардит)
ушкодження нерва (поліневропатія)

легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).

Дифтерія належить до інфекцій, від яких ефективно можна захиститися лише профілактичним щепленням.

Під час епідемії дифтерії в Україні з 1991-го до 1998-го року, спричиненої низьким охопленням дітей вакцинацією та відсутністю ревакцинації дорослих, на дифтерію захворіли близько 20 тисяч людей, 696 із них померли.

Нагадуємо, що вакцинація від дифтерії призначена не лише дітям, а і дорослим.

ПРО ПРИЗУПЕННЯ НАВЧАННЯ

ШАНОВНІ БАТЬКИ І УЧНІ 3-А КЛАСУ!

У ЗВ`ЯЗКУ З РОСТОМ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ДІТЕЙ В МІСТІ СЄВЄРОДОНЕЦЬКУ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИДАВ НАКАЗ 

ПРО ПРИЗУПИНЕННЯ НАВЧАННЯ 

НА 24.01.2018 р., 25.01. 2018 р., 26.01.2018р.

                                                                                                                         Олена Миколаївна

                       Завдання для дистанційного навчання
24.01. 2018р.
Математика                     С. 97, №№ 624 - 628, повторити письмові (в ствопчик) прийоми 
                                           додавання і віднімання 

                                          МАТЕМАТИЧНІ ЦІКАВИНКИ

1.      Сьогодні неможливо точно сказати, коли саме було винайдено число. Проте можна вважати, що не пізніше 300000 років тому, бо не могли ж люди обійтися без чисел при будівництві календаря в печері Пеш де Л'азе. Якщо відштовхнутися від цієї дати, то потрібно буде близько 270000 років, аби в ХХХ столітті до н.е. стародавні єгиптяни сягнули в лічбі до 100000. 
2. Першими вдалися до нулів математики стародавнього Вавілону. Якщо в якомусь "серединному" розряді числа не було одиниць, то вавілоняни просто лишали вільним місце цього розряду... А десь у VIII ст. н.е. замість пропуску почали ставити спеціальний знак. Форма його не одразу встановилася... Навіть у XV ст. математики писали: "Цей знак завдає чи не найбільше ускладнень і плутанини". Особливо важко було тоді збагнути, чому нуль, дописаний в кінці числа, збільшував це число у десять разів. 
3. Чисел існує безліч. Яке б велике число ми не назвали, додавши до нього лише одиницю і матимемо, ще більше число. Космонавт-2 Г.С. Титов, зробивши 17 обертів навколо Землі, пролетів відстань майже в 1 млн. км, що значно перевищує довжину шляху від Землі до Місяця і назад. Але мільйон можна назвати карликом порівняно з таким числовим велетнем, як мільярд. Якщо почати лічити підряд до мільярда – 10-річним хлопчиком, працюючи по 9 годин на добу, то закінчиш лічбу глибоким стариком. А те, що організм людини дорослої складається приблизно з 20 тисяч мільярдів клітин, навіть важко собі уявити. 

Українська мова             С. 107, впр. 259 - 260, с. 107, вивчити правило, повторити правила 
                                           (тема "Іменник")
                                                    ЦІКАВО ПРО ІМЕННИК

     Назву іменник почали вживати з 1873 року. Її першим використав Омелян Партицький. Правопис 1926 року іменник називав речівником.

    Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. В 11-томному „Словнику української мови” нараховується близько 135 тис. слів. Серед них іменників майже половина. Порівняно з іменниками дієслів удвічі менше.

    Терміни „чоловічий”, „жіночий”, „середній” рід дісталися нам у спадок ще з часів V ст.. до н. е. Філософ Протагор запропонував поділити всі імена на 3 роди: чоловічий, жіночий та речовий. Пізніше Аристотель запропонував замінити останній термін – „середній рід”.

У НАС ГОСТЮЄ ІМЕННИК

Однією з найуживаніших частин мови є іменник. Без іменників неможливо спілкуватись, оформлювати думку. А ЧИ ГАРНО ВИ ЗНАЄТЕ ЦЮ ЧАСТИНУ МОВИ?

1. Виберіть іменники серед слів:

а) два, двійка, двійня, другий, двоїться, двійник, двійко;

б) біг, біганина, бігти, бігун, бігання.

       2. Наведіть по три приклади іменників - істот та іменників - неістот.

       3. Згадайте 10 іменників, що є власними назвами.

       4. Доберіть два синоніми до іменника алфавіт. Як утворився кожний із цих іменників?

       5. Доберіть прикметники до іменників: дріб, тунель, літопис, какаду, какао..

Російська мова                Стр. 95 - 96, рассказ "Лев и мышь", читать, пересказывать.

25.01. 2018р.
Літературне читання     С. 100, читати, відповідати на питання:
                                            * Що таке поетичні твори?
                                            * Які твори називаються ліричними?
                                            * Кого називають ліричним героєм?
                                            * Які твори належать до пейзажної лірики?
                                            * Перелічіть художні засоби.

Виділяється три роду художньої літератури: епічний (оповідний), драматичний і ліричний. Назва останнього походить від музичного інструмента, ліри, у супроводі якого виконувалися вірші. Головною особливістю ліричного твору є те, що воно повідомляє читачеві не стільки про події та факти, скільки про почуття, переживання і внутрішньому світі героя.

Ліричні твори характеризуються особливим типом художнього образу - образу-переживання. На відміну від епосу чи драми, які оповідають про людину і проявах його характеру при самих різних обставинах, ліричний твір показує єдине і конкретний стан людської душі в певній ситуації.

Російська мова                 Стр. 97, читать, составить три вопроса.
Природознавство             Стаття підручника "Риби"
                                             РИБИ
Усі риби живуть у воді. Більшість риб мешкає в морях і океанах. Це морські риби - акули, скати, оселедці, тріска. Прісноводні риби - карасі, окуні, щуки, лящі - мешканці річок, озер, ставків. Тіло багатьох риб укрите лускою. Луска росте протягом усього життя риби. Якщо їжі достатньо, луска росте швидко. Якщо їжі бракує, її ріст сповільнюється. Так на лусці утворюються річні кільця росту. За ними можна визначити вік риби.
Рухаються риби за допомогою плавців. Хвостовий плавець розташований на тілі риби вертикально. Він слугує рибі кермом. Бічні - грудні і черевні - плавці утримують, врівноважують тіло риби, коли вона зупиняється, повертається, занурюється чи виринає.

Дихають риби зябрами, що вкриті зябровими кришками.

Риби живляться різноманітною їжею. Серед них є рослиноїдні - краснопірка, товстолобик. Є риби, які живляться тваринною їжею,- щука, окунь. Короп, сазан, плітка споживають як рослинну, так і тваринну їжу.

Риби, які живляться рослинами, очищають водойми від надмірної кількості водяних рослин і запобігають їхньому заростанню і заболоченню. Риба є чудовим кормом для багатьох тварин: дельфінів, тюленів, птахів, ведмедів, видр та інших.

- Запам'ятайте! Усі риби - водяні тварини з обтічною формою тіла.

Форма тіла риби залежить від того, на якій глибині вона мешкає і який спосіб життя веде. Риби, які живуть у товщі води, добре плавають. У них подовжене тіло. Зазвичай риби рухаються зграями. А от китова акула, найбільша з усіх риб, плаває поодинці.
У донних риб тіло часто сплюснуте згори донизу. У камбали, що лежить на дні, воно нагадує плоский диск.
Житель морського дна - вудильник, схожий на камінь, зарослий водоростями. Перед рилом з голови в нього звисає виріст - «вудка» з «ліхтариком» на кінці. «Вудка» і «ліхтарик» заманюють дрібних рибок - їжу для вудильника. Забарвлення і форма тіла роблять ного непомітним для ворогів.

Висновки
• Риби - водяні тварини.
• Подовжене тіло, луска, плавці, зябра - їхні особливі ознаки.
• Риби мешкають на різних глибинах.
• Вони живляться рослинною і тваринною їжею.
• Риби необхідні природі.

Цікаво знати!
- Вислів «німий, мов риба» не відповідає дійсності. Риби видають різні звуки - пищать, хриплять, цокають, вищать. Учені дізналися про це за допомогою спеціального обладнання, яким можна чути у воді. Найбільш «балакуча» риба - морський півень. Він видає різкі звуки, схожі на хропіння, буркотіння.

Робота над загадками
Голова є, а шиї немає, Без ніг, а далеко ходить. Очі є, а брів немає. (Риба)

.Чорну гадюку візьму я в руку - Вона не вкусить. (В'юн)

.У мулі він ховається,
В сметані смажиться. (Карась)
Крила є, та не літає,
Ніг нема, а не доженеш.
Зуби є, та не порахуєш. (Щука)
.
У річці, у ставі, у морі
Живе і не відає горя.
Дзьоба нема та дзьобає із гачків
Мушок, жучків, черв'ячків. (Риба)

.В річці риба проживає -
Довгу морду вона має.
Гострі зуби, хижу вдачу -
В річці всі від неї плачуть. (Щука)

.
                                ВІДГАДАЙТЕ, ЩО ЗА РИБА НА МАЛЮНКУ
.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО РИБ

26.01. 2018р.
Літературне читання     С. 101 - 102, виразно читати, відповідати на питання
Математика                     С. 98, №№ 633 - 636, С. 96 -  98, повторити правила
Основи здоров`я              Безпека вдома

                           Правила користування джерелами                                                водопостачання і водовідведення
         Сучасні будинки — не лише стіни та дах. Це складні інженерні споруди. Щоб людям було зручно жити, будинки оснащують електрикою, гарячою і холодною водою, газовими приладами, каналізацією. Всі повинні добре знати правила користування електричними приладами, водогоном, газовою плитою, а також — порядок дій у випадку аварії у цих системах. Незнання цих правил або нехтування ними може призвести до пожежі, ураження електричним струмом, затоплення тощо. Зручно, коли в будинку є водопостачання: і гаряче, і холодне. Якщо водогін виходить з ладу — вода може затопити помешкання і, як наслідок, завдати значних збитків твоїй родині та сусідам. Трапляються випадки, коли причиною затоплення є неправильне користування водогоном і каналізацією. 

.

Правила користування джерелами водопостачання і водовідведення:

не засмічуй каналізацію — не кидай в унітаз сміття, харчові відходи тощо;

щоб на кухні не забруднювався зливний отвір раковини, слід установити спеціальну решітку, що затримує харчові відходи;

завжди після користування водою закривай крани, стеж, щоб вода не крапала;

не залишай без нагляду воду, яка ллється. Так, набираючи ванну, періодично перевіряй, чи вода не перелилася через край.

Якщо сталася аварія, наприклад розрив труби чи зламався кран з водою, потрібно:

перекрити воду за допомогою вентилів водопостачання, що є в квартирі;

повідомити про аварію батьків;

зателефонувати до житлово-експлуатаційної організації і викликати майстрів;

якщо вода ллється на підлогу, слід підставити відра або інші ємності для збирання рідини, витерти підлогу.

Пожежна безпека в побуті

Дотримання правил пожежної безпеки у побуті пов’язано з використанням електричних побутових приладів, газових пальників і займистих предметів. Для того, щоб уникнути виникнення пожежі вдома, треба дотримуватися вимог щодо пожежної безпеки в побуті.                     .
Сірники, запальнички та інші предмети, за допомогою яких можна розпалювати вогонь не іграшка. Діти ні в якому разі не повинні брати їх в руки.
Не можна використовувати переносні електричні обігрівачі для сушіння білизни.
Не можна залишати електричні прилади без нагляду, вони можуть стати причиною пожежі.
Виходячи з дому, слід перевірити, чи вимкнені чи електричні прилади, газ і світло. Замикання або газова пічка можуть стати причиною загоряння.
Слід бути дуже обережними з палаючими свічками, так як незахищене полум’я може легко перекинутися на найближчі предмети і стати причиною загоряння.
У квартирах з несправною або старої електричною проводкою не можна користуватися електричними приладами. Не можна перевантажувати стару проводку, оскільки вона може призвести до замикання і займання. 
Розетки слід закривати спеціальними захисними екранами або насадками.
Зараз практично у кожного школяра є мобільний телефон. Користуватися ним дуже зручно, але залишати його на подзарядном пристрої без нагляду дуже небезпечно.

Правила поведінки дітей при пожежі

Дії при пожежі для дітей практично такі ж, що і для дорослих, адже вогонь не робить відмінностей за віком. Отже, якщо в квартирі або будинку несподівано сталося загоряння, дитина повинна діяти таким чином.
1.Якщо полум'я невелике, то його можна спробувати загасити самостійно, накинувши зверху ковдру або вологу ганчірку. Якщо вогонь не згас або він занадто великий, щоб можна було його загасити, потрібно швидко покинути квартиру.
2.Перед тим, як викликати пожежників, потрібно спочатку евакуюватися. Для цього слід закрити ніс і рот вологою ганчіркою і, пересуваючись повзком, залишити приміщення. Ліфтом у під'їзді краще не користуватися, оскільки при пожежі він може відключитися.
3.Потім слід негайно покликати кого-небудь з дорослих (сусідів) і терміново подзвонити в пожежну службу за телефоном 101. Цей номер, так само як і інші номери служб екстреної допомоги (швидкої, аварійної, міліції) будь-яка дитина має знати напам'ять. По телефону треба буде повідомити черговому пожежної частини свою повну адресу, у тому числі і поверх, розповісти, що горить, назвати своє прізвище. 
4.Після евакуації дитина повинна очікувати приїзду пожежників у дворі будинку, а потім – виконувати всі їх команди. 
5.Якщо втекти з дому не виходить, потрібно самостійно дістатися до телефону, щоб викликати пожежників. Також можна зателефонувати сусідам і батькам і покликати на допомогу.

ПРО ПЕРЕНЕСЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДНІВ

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Згідно наказу відділу освіти Сєвєродонецької міської ради відбудеться перенос навчальних днів з:

- п`ятниці 9 березня 2018 року на суботу 3 березня 2018 року;

- понеділка 30 квітня 2018 року на суботу 5 травня 2018 року;

- п`ятниці 29 червня 2018 року на суботу 23 червня 2018 року;

- понеділка 24 грудня 2018 року на суботу 22 грудня 2018 року;

- понеділка 31 грудня 2018 року на суботу 29 грудня 2018 року.

ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ НАШОГО ЧИТАННЯ

ПРО БУРУЛЬКИ

    Нинішня зима мінлива – нічні заморозки чередуються з денною відлигою. Такі температурні перепади – найсприятливіші умови для утворення льодяних бурульок.

    Бурулька – це крижаний, як правило конусоподібний наріст, який виникає на краях нависаючих предметів, дахів будинків при шаровому наморожуванні стікаючої чи капаючої води.

       При випаданні снігу з дощем часто утворюються так звані сніжні бурульки.

    Бурульки утворюються при мінусовій, по шкалі Цельсія, температурі і при надходженні води. Вода може, наприклад, стікати з даху будинку, де сніг тане під впливом сонячних променів або тепла з горищних приміщень. Тала вода під впливом сили ваги стікає вниз, і, завдяки холодному навколишньому повітрю, замерзає, і, внаслідок намерзання розмір бурульки збільшується. Якщо сила ваги, що діє на бурульку, у результаті росту маси бурульки перевищить межу міцності льоду в точці початку росту, то бурулька падає.

     Падаючи, вони можуть травмувати перехожих. Причому, чим більше вага бурульки і чим вище будівля, з якої вона впала, тим більше вірогідність і серйозність травми. 

     Бурулька великого розміру, яка впаде на людину, може її серйозно поранити, повідомив “RIA плюс” заступник головного лікаря міського травмпункту Євген Голик. — Інколи бурулька може навіть смертельно травмувати людину, — зауважив Є.Голик. — Все залежить від величини льоду та висоти, з якої він падає.

       Падіння снігу, льоду з даху може привести не тільки до сильного удару або струсу мозку, але і до смерті.

      Особливу небезпеку бурульки становлять в місцях масового скупчення людей та на вузьких вуличках, де тротуари безпосередньо прилягають до будинків. 

Для того, щоб не потрапити в біду та уникнути травмування, потрібно дотримуватися основних правил безпеки, а саме:

проходячи повз будинок або біля високих дерев, необхідно переконатися у відсутності загрози падіння льодових наростів;

• не ходити під дахом будівель, а також під балконами;
• не заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності самому звернути увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків;
• якщо ви самостійно збиваєте навислі бурульки з вікон верхніх поверхів - стережіться падіння з висоти.

     Шановні батьки, незважаючи на те, що ми обговорювали цю тему в класі, проведіть, будь ласка, вдома ще раз бесіду з дітьми про небезпеку травмування від падіння бурульок.