“Щоб змінити людей, їх потрібно любити. Вплив на них пропорційний любові до них”. Й.Г.Песталоцці

неділя, 29 квітня 2018 р.

ВІТАЮ З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ТАНЦЮ!

Сьогодні – Міжнародний день танцю, що відзначається з 1982р. за рішенням ЮНЕСКО в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора і теоретика хореографічного мистецтва,  що увійшов в історію як «батько сучасного балету»; розробив принципи героїчного балету і балету-трагедії.

Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно. Люди, які займаються танцями, відрізняються, як правило, цілеспрямованістю і у них хороше здоров’я. Навіть медичні експерименти показали, що у тих жінок, які перенесли операцію з видалення злоякісної пухлини, при додаванні до звичайної післяопераційної терапії, танцювальних занять, одужання проходило набагато швидше.
Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі.
То ж танцюйте на здоров`я!

субота, 28 квітня 2018 р.

ПРОЕКТ "МІСТО, ЯКЕ Я ЛЮБЛЮ"

Любі діти! 
Продовжуємо проект "Місто, яке я люблю". І сьогодні ми продовжими розмову про те, як наше місто росло і розвивалося.
Сєвєродонецьк поступов перетворювався у справжнє розвинене місто. 
Але якщо до цього Сєвєродонецьк вважався головним чином містом хіміків і будівельників, то, починаючи з 1957 р., промислове обличчя Сєвєродонецька почало набувати нові риси. У 1957 р. на південній окраїні міста були зведені перші корпуси нового електронного заводу, який пізніше отримал назву приладобудівного. Його головною задачею було сторення і промислове виробництво компактних обчислювальних машин. І така машина - "Промінь" - була створена. Одночасно в містів створюється філіал Дослідницького-конструкторського бюро автоматики, потім СКБ-25, яке пізніше було розвернуто в науково-дослідницький інститут обчислювальних машин. Якщо у 1951 році філіал Московського проектного інституту азотної промисловості (ГІАП, а нині Хімтехнологія) був єдиним науковим закладом міста, то на початок 60-х в Сєвєродонецьку були створені і успішно розвивалися вісім науково-дослідницьких, проектних і дослідницько-промислових організацій. Сєвєродонецьк поступово ставав великим науковим центром, містом приладобудування.
У 1961 р. в Сєвєродонецьку був введений до експлуатації завод по виробництву склопластиків. Спочатку він виконував функції дослідницько-промислового виробництва, але з роками перетворився на один з великих виробників вітчизняного склопластика. Але все одно головний ріст промисловості в місті  приходився на наше головне підприємство, яке з 1966 р. почало називатися Сєвєродонецьким хімічним комбінатом.
Змінювало своє обличчя і саме місто. Якщо довоєнні і перші післявоєнні вулички були досить вузькі, не рохраховані на великий вантажний потік, то на початку 60-х настала пора проспектів. Першим таким проспектом в географії міста став Радянський. Він був створений одразу з двох вулиць - Радянської та ім. Ворошилова, а простір між ними було забудовано будівлями громадського користування, облаштовано скверами. Так він і простирається - від вулиці Сметаніна до вулиці Новікова з одностороннім рухом по кожному боку, а посередині його розмістились Палаци культури і спорту, дві площі, школа, кінотеатр, Льодовий палац. До 1964 р. проспект Хіміків був окраїною міста і носив назву вулиці Польової. Почалося інтенсивне будівництво жилих будинків, нового комплексу технічного училища, музичного училища, середньої школи №5 і навпроти неї будівлі музичної школи, нарешті, новий Палац культури будівельників, комплекс торгівельних будівель, новый колхозний ринок. Закінчувався проспект новою будівлею автовокзалу. Це була вже не просто вулиця і назва "Польова" явно застаріло. Вона стала проспектом, який був названий Комсомольским. 

У 50-60 рр. середній вік жителів міста не перевищував 27 років - воно було молодіжнмм. Головними побутовими проблемами того часу були гуртожитки, забезпечення молодих родин дитячими садочками постійний дефіцит шкільних місць.
Хімкомбінат був об`явлений Всесоюзним будівництвом. Пізніше таким будівництвом став і Сєвєродонецький завод склопластиків. 
У 1965 році вийшов у світ перший номер міської газети  (нині «Сєвєродонецькі вісті»). Створений НДІТБХПЛисхімкомбінату видано свідоцтво на право виключного користування товарним знаком, що зображує реторту на долоні робітника. Лисичанський хімкомбінат нагороджений орденом Леніна, а його директор В. Ф. Гогін удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Лисичанський хімкомбінат перейменований в Сєвєродонецький. Трест «Сєвєродонецькхімбуд» нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Завершено спорудження молокозаводу. Будівельники рапортували про готовність будівлі дитячої поліклініки. Відкрито філію Центральних курсів підвищення кваліфікації. Здано в експлуатацію Палац культури хіміків. Метанолу Сєверодонецького хімкомбінату, першому хімічному продукту в країні, присвоєно державний Знак якості. У дію введено першу чергу медсанчастини і корпус приладобудівного заводу. На заводі склопластиків здані в експлуатацію потужності з виробництва скловолокнистих пресматеріалів та переробки їх у вироби.
Не залишилась непоміченою і масова зацікавленість сєвєродончан фізкультурою і спортом. Поряд із житловими будинками будувались спортивні площадки, спортзали, стадіони. Всесоюзна науково-практична конференція з питань розвитку фізичної культури і спорту, яка була проведена у 1970 р.  у Сєвєродонецьку, визнала наше місто еталоном масового розвитку фізкультури серед жителівй, а фізкультуру і спорт - найважливішою сферою соціального розвитку міста.


ПИТАННЯ ПЕРШЕ
ЯК СПОЧАТКУ НАЗИВАВСЯ ПРОСПЕКТ ХІМІКІВ? 

ПИТАННЯ ДРУГЕ.
ЩО ЦЕ ЗА БУДІВЛЯ І НА ЯКІЙ ВУЛИЦІ ВОНА СТОЇТЬ? 

пʼятниця, 27 квітня 2018 р.

УВАГА!

Шановні батьки!
30 КВІТНЯ ТА 1 ТРАВНЯ ВИХІДНІ. 
2 ТРАВНЯ ПОВЕРТАЄМОСЯ ДО НАВЧАННЯ.
5 ТРАВНЯ УЧБОВИЙ ДЕНЬ (ЗА 30 КВІТНЯ - РОЗКЛАД ПОНЕДІЛКА)

УВАГА - АКЦІЯ!

ЛЮБІ ДІТИ І ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Благодійний фонд ОВЕС на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook оголосив про початок проведення акції по всій Україні.
Акція зі збору на подальшу переробку пластикових пляшок і окремо пластикових кришечок від пластикових пляшок, які будуть здавати на вторинну переробку на спеціальний, переробний пластик на вторинну сировину, завод.

На виручені кошти від здачі пластика на переробку будуть закуповуватися протези для бійців АТО.
ЧЕКАЮ НА ВАШУ АКТИВНУ УЧАСТЬ У ЦІЙ АКЦІЇ. ПЛЯШКИ БУДУТЬ ПРИЙМАТИСЯ З 02.05 ПО 05.05 У ПРИМІЩЕННІ НАШОЇ ШКОЛИ.
                                                                                                                              Класний керівник 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В СЗШ №1

Сьогодні 28 квітня - Всесвітній день охорони праці. 
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.
Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році. У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.
В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.
 
   

 
 
Сьогодні діти 3-А класу обговорили проблему безпеки праці як на шкільних уроках, так і в побуті, повторили основні правила безпеки при роботі з ножицями, гострими та колючими предметами. А на уроці праці робили все можливе, щоб дотримуватись цих правил на практиці.
Аня Калашник, Макогон Маргарита, Ляшенко Павло і Амброзієва Ліза до цього дня виконали малюнки, у яких показали, що змушувати дітей до важкої і недитячої праці не можна. Учні 3-А класу жваво обговорили цю тему і дійшли висновку, що праця повинна бути відповідно до віку, безпечна і корисна. Найважливішим моментом було те, що діти відмітили, що в нашому житті праця дуже важлива і прожити без неї ніяк не можна. АЛЕ ПРАЦЮЮЧИ, КОЖНА ЛЮДИНА ПОВИННА ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ!














 
 
 
 
 
 
 
 
Сподіваюсь, що сьогоднішній день залишиться в пам`яті у дітей, як нагадування, що потрібно дотримуватись правил безпеки, і сприяє праці без травматизму в  подальшому.

четвер, 26 квітня 2018 р.

ВШАНОВУЄМО ПАМ`ЯТЬ ТИХ, ХТО ЗАГИНУВ, ЗАХИЩАЮЧИ НАС, ПІД ЧАС ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

32-роки тому, 26 квітня 1986-го року, на Чорнобильській АЕС сталася аварія – безпрецедентна катастрофа, маштаби якої важко збагнути й досі. Вона стала найбільшою по кількості громадян, що приймали участь у ліквідації її наслідків.
Щороку 26 квітня весь світ шанує пам’ять жертв цієї аварії, від страшних наслідків якої нас врятували прості люди, які стали героями.  Чимало наших земляків самовіддано ризикували своїм життям заради життя майбутніх поколінь.
В ЗЗСО І-ІІІ ст №1 учні 3-го класу провели годину спогадів "Чоронобиль - наша біль і спокута",  під час якої дізналися історію цієї страшної трагедії, обговорили причини і наслідки.  Після перегляду відеофільму "Чорнобильська трагедія" і  його обговорення, діти дійшли висновку,  що кожна людина відповідальна за майбутнє нашої Землі і прийдешніх поколінь, що людство має об’єднатися у спільному пошуку шляхів  порятунку від загрози екологічного лиха. 

 
 
 
 
 
 
Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.

середа, 25 квітня 2018 р.

26 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ЧОРОНОБИЛЯ


26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.
Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.
Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.
Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.
Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.
Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання.

субота, 21 квітня 2018 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗЕМЛІ

Любі діти!

Сьогодні все прогресивне людство відзначає День Землі. 

Земля — планета унікальна. Саме тут створені неповторні умови для бурхливого розквіту життя. Жодна інша планета нашої Сонячної системи не може похвалитися таким різноманіттям форм життя і таким сприятливим кліматом,  як Земля.

Та часто люди не замислюються над майбутнім нашої планети. Нищення лісів, шкідливі викиди в атмосферу, забруднення річок та морів призводять до загибелі численних тварин та рослин, побачити які тепер можна лише в Червоній книзі.
День Землі  — назва, яку використовують щодо різних заходів, що їх проводять навесні з метою спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля планети Земля.
У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства й солідарності народів. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру й життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. В нього також вплавлені ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде  спільний мир у всьому світі».

У новій незалежній Україні, починаючи з 1998-го року в третю суботу квітня відзначається національне свято «День довкілля», яке з’явилося саме завдяки систематичному проведенню в цей день акції «Дерево – Життя». Польща відзначає «День лісопосадок» 10-го жовтня. В африканських країнах, наприклад в Алжирі відзначають щорічно «День посадки дерев» 27-го жовтня. Бельгія, Лесото, Португалія та Італія відзначають подібне свято 21-го березня, Німеччина – 25-го квітня, Ізраїль за єврейським календарем в 15-й день місяця Шват, Єгипет – 15-го січня, Іран свято озеленення територій проводить 5-го березня, КНР і Китайська Республіка – 12-го березня, Шрі-Ланка – 15-го жовтня, Японія свій «День зелені» відзначає 4-го травня, Південна Корея – 5-го квітня, Філіппіни – 25-го червня, Намібія – 8 -го жовтня, Коста-Ріка – 15-го червня, Камбоджа – 1-го червня, Венесуела – в останню неділю травня, Бразилія – 21-го вересня, Уганда – 24-го березня, Центральноафриканська Республіка – 22-го липня, Нігер – 3-го серпня, Танзанія – 1-го січня, Малаві у другій понеділок грудня, Кенія – 21-го квітня, Мексика – у другій четвер липня, Македонія цей День проводить 12-го березня.

У День Матері-Землі ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і закликаємо всіх підтримати загальнолюдські позитивні зусилля, які спрямовані на вирішення назрілих екологічних проблем. Бо що людина посіє – те й пожне!
Отож, врятувати Землю можна, якщо кожен з нас:
— прибиратиме сміття після відпочинку в лісі,
— економно витрачатиме воду і папір,
— посадить не менше одного дерева в рік або зробить гарний квітник під вікнами власного дому,
— не використовуватиме косметичні засоби, які тестують на тваринах,
— буде користуватися безпечними для екології транспортом і технікою.
Пам'ятаймо, що Земля — це неоціненний дар, подарований нам природою, це — наш спільний дім, тож берегти її — наш священний обов'язок.
До речі, діти, як ви гадаєте, чи сподобалося Павлу спілкуватися з природою?
 
 

ПРО ОПЛАТУ ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛІ

Шановні батьки!
На жаль, з 23.04.2018 р. харчування в нашій шкільній їдальні подорожчає. Обід буде коштувати 15 гривень.

ПРОЕКТ "МІСТО, ЯКЕ Я ЛЮБЛЮ"

Любі діти! 
Продовжуємо проект "Місто, яке я люблю". І сьогодні ми продовжими розмову про те, як наше місто росло і розвивалося.
У 1960 - 1964 роки було організовано трест «Промхіммонтаж» та філія НДІхіммаша. Здано в експлуатацію криті тенісні корти. Вперше Сєвєродонецьк став ареною боротьби найкращих ракеток республіки, відбулася особиста першість України з тенісу в закритих приміщеннях. Французький інженер Жан Помо, приїхавши в Сєвєродонецьк, не приховував свого захоплення: «Тим, що ви побудували в такий короткий термін гарне місто і потужний комбінат, я захоплююся, і знімаю перед вами капелюха». Створений домобудівний комбінат. На хімкомбінаті отримані циклогексан і адипінова кислота. Сєвєродонецький завод склопластиків включений в перелік особливо важливих будівництв СРСР і незабаром завод став одним з найбільших виробників радянського склопластику.
У 1962 році розпочато будівництво нового комплексу Сєвєродонецького аеропорту. Побудовано 53,6 тисячі квадратних метрів житла, школа № 5, комбінат побутового обслуговування, нова лазня, розпочато зведення магазину «Дитячий світ». 
Житла в ті роки будувалося багато, і це призвело до швидкого росту населення міста. У 1959 р. в Сєвєродонецьку було вже 40 тисяч жителів, а через два роки, у 1961 р. - 50 тисяч. Дивуватися не приходилося: тільки у 1960 р. в місті було побудовано 73 тисячі квадратних метрів житла, 6 дитячих садочків, технікум, технічне училище, криті тенісні корти.
Житлове будівництво із створенням комбіната великопанельного домобудування (потім будівельний комбінат) перейшло на індустріальні методи і дозволяло зводити одразу цілі мікрорайони. В 1961 р. почалось будівництво першого такого міського мікрорайону (№54) між вулицями Гагаріна і Гвардейським проспектом, у 1960 р. - Палацу будівельників, у 1962 р. - нового комплексу Сєвєродонецького аеропорту. В цьому ж році було побудовано не тільки 53,6 тисячі квадратних метрів житла, а й одночасно і школа №5, комбінат побутового обслуговування, нова баня, розпочато будівництво магазину "Дитячий світ". А в 1964 році на Комсомольскому проспекті з`явилися Будинок взуття і Будинок одягу, кафе "Ровєсник", розпочато будівництво нового колхозного ринку (нині "Центральний"). Житловий фонд міста складав більш ніж 500 тисяч квадратних метрів, в ньому проживало більше 61 тисячі жителів.

30 грудня 1962 р.  місто Сєвєродонецьк було перетворене в місто обласного підпорядкування і повністю виведене з-під юрисдикції м. Лисичанська. Новий статус отримали всі адміністративні органи і в першу чергу міська Рада. У січні 1963 р. на сесії міськогої Ради був обраний новий склад виконуючого комітету. А 4 березня того ж року під час виборів у міську Раду бюуло обрано 193 депутати. Головою міської Ради був обраний Іларіон Устинович Водолазький. Таким чином, і 1963 рік можна вважати днем народження нашого міста в тому статусі, в якому він знаходиться і по сьогодні.
У науково-дослідному інституті керуючих обчислювальних машин розпочато виробництво перших серійних керуючих обчислювальних машин — УМ-1 і МППІ-1. Держкомісією прийнятий в експлуатацію перший комплекс першої черги заводу склопластиків. Введена в експлуатацію перша міська АТС на 4900 номерів. 
Поступово Сєвєредонецьк перетворювався в справжнє місто зі своїми службами і організаціями. Був складений новий генеральний план розвитку міста на наступні 25 років. Він складався в харьковському інституті "Укрміськбудпроект" майже сім років і був затверджений тільки у 1969 році За цим планом передбачалося забудовувати наше місто  дев`ятиповреховими будинками покращеного планування.  

 В районі парку культури і відпочинку створено штучне озеро Паркове. Воно стало улюбленим місцем відпочинку сєвєродончан. 


ПИТАННЯ ПЕРШЕ
В ЯКОМУ РОЦІ МІСТО СЄВЄРОДОНЕЦЬК СТАЛО МІСТОМ ОБЛАСНОГО ПІДПОРЯДКУВАННЯ? 

ПИТАННЯ ДРУГЕ.
ЩО ЦЕ ЗА БУДІВЛЯ І НА ЯКІЙ ВУЛИЦІ ВОНА СТОЇТЬ? ЯКИМ БУЛО ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ СПОЧАТКУ І ЯКУ РОЛЬ ВОНА ВІДІГРАЄ СЬОГОДНІ?