3"А" клас СЗШ №1 м.Сєвєродонецька: ПРОЕКТ "МІСТО, ЯКЕ Я ЛЮБЛЮ"

Любі діти!

Продовжуємо проект "Місто, яке я люблю". І сьогодні ми продовжими розмову про те, як наше місто росло і розвивалося.

Сєвєродонецьк поступов перетворювався у справжнє розвинене місто.
Але якщо до цього Сєвєродонецьк вважався головним чином містом хіміків і будівельників, то, починаючи з 1957 р., промислове обличчя Сєвєродонецька почало набувати нові риси. У 1957 р. на південній окраїні міста були зведені перші корпуси нового електронного заводу, який пізніше отримал назву приладобудівного. Його головною задачею було сторення і промислове виробництво компактних обчислювальних машин. І така машина - "Промінь" - була створена. Одночасно в містів створюється філіал Дослідницького-конструкторського бюро автоматики, потім СКБ-25, яке пізніше було розвернуто в науково-дослідницький інститут обчислювальних машин. Якщо у 1951 році філіал Московського проектного інституту азотної промисловості (ГІАП, а нині Хімтехнологія) був єдиним науковим закладом міста, то на початок 60-х в Сєвєродонецьку були створені і успішно розвивалися вісім науково-дослідницьких, проектних і дослідницько-промислових організацій. Сєвєродонецьк поступово ставав великим науковим центром, містом приладобудування.
У 1961 р. в Сєвєродонецьку був введений до експлуатації завод по виробництву склопластиків. Спочатку він виконував функції дослідницько-промислового виробництва, але з роками перетворився на один з великих виробників вітчизняного склопластика. Але все одно головний ріст промисловості в місті приходився на наше головне підприємство, яке з 1966 р. почало називатися Сєвєродонецьким хімічним комбінатом.

Змінювало своє обличчя і саме місто. Якщо довоєнні і перші післявоєнні вулички були досить вузькі, не рохраховані на великий вантажний потік, то на початку 60-х настала пора проспектів. Першим таким проспектом в географії міста став Радянський. Він був створений одразу з двох вулиць - Радянської та ім. Ворошилова, а простір між ними було забудовано будівлями громадського користування, облаштовано скверами. Так він і простирається - від вулиці Сметаніна до вулиці Новікова з одностороннім рухом по кожному боку, а посередині його розмістились Палаци культури і спорту, дві площі, школа, кінотеатр, Льодовий палац. До 1964 р. проспект Хіміків був окраїною міста і носив назву вулиці Польової. Почалося інтенсивне будівництво жилих будинків, нового комплексу технічного училища, музичного училища, середньої школи №5 і навпроти неї будівлі музичної школи, нарешті, новий Палац культури будівельників, комплекс торгівельних будівель, новый колхозний ринок. Закінчувався проспект новою будівлею автовокзалу. Це була вже не просто вулиця і назва "Польова" явно застаріло. Вона стала проспектом, який був названий Комсомольским.

У 50-60 рр. середній вік жителів міста не перевищував 27 років - воно було молодіжнмм. Головними побутовими проблемами того часу були гуртожитки, забезпечення молодих родин дитячими садочками постійний дефіцит шкільних місць.
Хімкомбінат був об`явлений Всесоюзним будівництвом. Пізніше таким будівництвом став і Сєвєродонецький завод склопластиків.
У 1965 році вийшов у світ перший номер міської газети (нині «Сєвєродонецькі вісті»). Створений НДІТБХП. Лисхімкомбінату видано свідоцтво на право виключного користування товарним знаком, що зображує реторту на долоні робітника. Лисичанський хімкомбінат нагороджений орденом Леніна, а його директор В. Ф. Гогін удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Лисичанський хімкомбінат перейменований в Сєвєродонецький. Трест «Сєвєродонецькхімбуд» нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Завершено спорудження молокозаводу. Будівельники рапортували про готовність будівлі дитячої поліклініки. Відкрито філію Центральних курсів підвищення кваліфікації. Здано в експлуатацію Палац культури хіміків. Метанолу Сєверодонецького хімкомбінату, першому хімічному продукту в країні, присвоєно державний Знак якості. У дію введено першу чергу медсанчастини і корпус приладобудівного заводу. На заводі склопластиків здані в експлуатацію потужності з виробництва скловолокнистих пресматеріалів та переробки їх у вироби.
Не залишилась непоміченою і масова зацікавленість сєвєродончан фізкультурою і спортом. Поряд із житловими будинками будувались спортивні площадки, спортзали, стадіони. Всесоюзна науково-практична конференція з питань розвитку фізичної культури і спорту, яка була проведена у 1970 р. у Сєвєродонецьку, визнала наше місто еталоном масового розвитку фізкультури серед жителівй, а фізкультуру і спорт - найважливішою сферою соціального розвитку міста.